видих
Я із твого коріння звила собі гніздечко. В ньому одвіки тепло між тектонічних течій. Я тебе теж зігрію. Вже прочуваю сонце. З тебе черпаю стронцій тисячну днину в році. В мене ядро гаряче — повне кохання серце. Лава моя несеться артеріальним плесом. Я не спинюся, радше зойком в тобі розтану. Рани мої останні — в […]
Не питай
НЕ ПИТАЙ… Незбагненні і дивні бувають миттєвості часу, Що не в силі збагнути для чого вони і чому?.. Здивовано корчиш у думах премудру гримасу, Коли по дорозі стрічаєш неситу, бездомну, німу?.. У думках виникає одразу біблійне повчання: “Дай голодному хліба, нагого з плеча одягни…” Не питай про ніщо, лише стримай мовчання… Не питай… Просто руку […]
…….
– А ти віриш у магію, диво? – Запитав якось хлопчик бійця. В того очі наповнені лихом І усмішка до болю гірка ⁃ Я б повірив, якби не дізнався, Як у світі багацько потвор: Злі дракони спалюють мІста, Забирають фей, ельфів в полон, І катують нещасних в неволі , І обламують крила фей, І жадають […]
Кароко грають в підмурки (нецке)
В країні Вранішнього сонця легенький вітерець злетів із гори Фудзі й торкнув крилом прозорим цвіт сакури і персика пелюстки що виріс під прадавньою стіною де в піжмурки зійшлися грати діти для них то пустощі весела забавка дитяча гра для смертного ж то вирок рокований малими пустунами… Карако тим наймення — Час Стіна ж бо Вічністю […]
Поцілунок Магури
Поцілунок Магури Бій шаленів. А ворога навала Все йшла та знову вражена злягала. Вкривала землю стятими тілами, Тут згине ворог! Так було віками! І буде так! Та гинуть побратими, Як боляче в бою прощатись з ними… Вже сил катма, піт заливає очі… Та крик Магури прозвучав пророче! Донька Перуна розпростерши крила На допомогу нам усім […]
Наречена Диявола
Диявол потворне створіння, Істинний його образ, Всередині і зовні, Викликає не більше, ніж тремтіння. Спотворене обличчя вкриває він під маскою, Знімає для залякування, Він – не чортик, облитий червоною фарбою, А мертвий від блукання. Високий чоловік з блідою шкірою, Зраненою душою, Жовтими ліхтариками-очима, Мати його від погляду на нього спочила. Завжди один, бридкий, мерзенний, Зробити […]
“Мельникові” діти
У мельника дружини, дві дочки родились. Та ніхто не знав, з ким вона водилась. Адже, що у неї, що у чоловіка: очі були сині, як волошки квіти. А у її дочок, красунь рудокосих. Очі були ніби, та трава на скосах. Ще й характер був, наче в полі вітер. За гаданням тим, пролетіли літа. Виросли красунями, […]
Скарби провин
У глибокій воді, Є дві дивини. Дивина перша – істоти глибин, Про які чув кожен християнин. Дивина друга – Атлантів палац, Що блищить крізь корали, мов давній алмаз. Левіафан оберігає ключ золотий, Що відкриває палац віковий. Давним-давно, Атланти та Боги, Чудове місто на суші звели. Але гріх людський настільки піднявсь, Що море проковтнуло місто-алмаз. Тепер […]
Небо заплакало клаптями попелу
Небо заплакало клаптями попелу, Гори вдивляються в прірву пітьми, Десь на землі молода чарівниця Ворога тіло вкриває слізьми. Магії давньої владарем темним Став чарівник, що добру лиш служив, Силам химерним, заплутаний в лихо, Путь із забуття в сьогодення відкрив. Юна чаклунка — надія народу — Прагнула тінь оповити вогнем, Та за осяяну світлом свободу Зрадити […]
Мене ти лісом заблудила
Я стрів тебе, Мене ти лісом заблудила. Мене за серце ти вхопила. Тепер я — тінь себе. Ти стрів мене, Чужинця лісу швидко помічаю. Клубок жаги для тебе розплітаю. Життя твоє от-от мине. Та щось пішло не так, І ролі наші ми змінили. Твої обійми полонили. І серце б’ється в такт. І скільки б не […]