Не в цьому житті
Вона йшла босоніж підгнилим листям. У повітрі стояв прілий, затхлий, сирий запах. Немов вона потрапила у замкнений підвал, а не сновигала лісом. Дестіна напевно знала, що бачить сон, як і знала, що буде далі, але прокинутися не могла. І не могла зупинитися. Ноги все одно несли її вперед, до неминучого. Вона обійшла дерево, товстий стовбур […]
“Відбиток Сну”
Вона вірила, що вони обов’язково ще зустрінуться Її віра у цю зустріч крепла з кожним днем Туга її була голосніше за тишу Проходили тижні за тижнями _вона вірила, що ще раз побачить його очі Але настав той чорний день і та звістка немов як стрибок у прірву Тепер вона знає, що вже ніколи його не […]
Макабр
Біля безкрайніх лугів і гір знаходилось королівство, яке очолювала магічна династія. Магія в цій сімʼї передавалася спадково від матері до дочки і була захована в річ, що в кожних руках змінювала свій зовнішній вигляд. Потрібно було навчитись нею керувати та вести королівство за собою в майбутнє. Королівство багато століть не знало нещасть, жило у процвітанні, […]
Охоронці природних таємниць і вілли «Крес»
— Ти впевнена, що це гарна ідея, відчиняти двері таємничого будинку в нетрях лісу? — відступивши два кроки назад, зауважила капустянка Ніні. — Так, знаю, це може бути не найкраще моє рішення в житті, але погодьтеся, ми тиждень спали, накриваючись листям, сподіваючись, що якийсь вовк не подумає нами поласувати, — Альва розуміла, їм страшно, і […]
Нічний калейдоскоп
Нічний калейдоскоп “Ну, ви й гуморист!” Такими були перші слова Марії Степанівни після прочитання моєї книги. Скажімо – не дуже приємно слухати такі відгуки. Але я намагався посміхнутися, очікуючи подальшої розшифровки цієї неприємної оцінки. Марія Іванівна, мабуть, зрозуміла, що я не очікував від неї таких висновків слів. Тому вона поспішала додати, що здивована, чому всі […]
У мулі ночі
Я вигулькую з води, відчуваю водорості на своєму обличчі, і те, як він з плюскотом б’ється між моїми стегнами. Судомно вдихаю і видихаю, чи то за звичкою, чи то від страху потонути. Простір часу порушено, гладь хвилин рябить від моїх занурень. Повільно, зі швидкістю витікання останніх крапель з моїх вух, я усвідомлюю нас. Відчуваю, як […]
Він посміхнеться у останніх рядків
Ця історія почалась з відмови від видавництва. Чергової. Загалом я реагую спокійно. Згадую Стівена Кінга, видихаю, що ось такі письменницькі будні, і йду займатися своїми справами. Але цей лист з відмовою був особливий, просякнутий отрутою сарказму й зверхності: «Чесно кажучи, ваш текст — це приниження для слова «графоманія». Його важко назвати навіть потоком свідомості, це […]
ЯК КВІТИ ДО ЛАДІЇ ПОДОРОДЖУВАЛИ
ЯК КВІТИ ДО ЛАДІЇ МАНДРУВАЛИ Фентезі Вони постійно сварилися між собою за найменшої нагоди: сестрички-квіти, які жили в затишній хатинці на Зеленій поляні, поблизу Синього озерця. Мінлива, зелено-плямиста, Медунка володіла дивовижною особливістю – змінювати колір своїх пелюсток. Просто за виграшки. То вона рожева, то – лілова, а то – небесного відтінку. І це дуже бісило […]
Чотири ночі й один ранок
Ніч перша: прогулянка містом Я повільно гуляю вулицями палаючого міста, мого рідного міста. Голод вогню неможливо втамувати, як і мій біль. Мені болить від скроні до п’ят, неначе то мене охоплює пекельне полум’я, а не тіла зухвалих містян… Я повертаю у чортів знайомий провулок, в кінці якого чекає на вогняну розплату величезна стара верба. Попри […]
Хочу волі
Хочу волі Присвячую Сонцю! Двадцять років тому це трапилось. Вже навіть може і не згадаю точно коли, але те, що це трапилось – суцільна правда. Я був в той час молодим хлопцем, якому нічого не треба було від цього життя, крім драйву, займався навчанням, а вечорами не тільки гуляв з друзями, а сидів в батьковому […]