Ключ від темряви
Ключ від темряви Сонце пробивалося крізь білі штори, падаючи на бліде обличчя, яке застигло в нерухомості. Серце машини рівно гуло, підтримуючи тендітне життя. Кожен подих був боротьбою, кожна секунда – вічністю. Кімната була сповнена розмов: – Лікарю, чи можна щось зробити? – холодно промовив мій старший син. – Ми можемо тільки чекати, не відомо чи […]
Благословення Лади
— Гей, Олеже, кидай вже ту свою науку, пішли битися! — крикнув Святослав приятелеві, який прискіпливо вивчав мох на стовбурі дерева. За спиною стояв гурт парубків у святкових сорочках, всі були дуже збудженими в очікуванні кулачного бою — традиційної чоловічої розваги на весняні свята. А ще казали, що під час заходу людина Ярополка відбиратиме гідних […]
ВЕЛЕТЕНЬ АМІНА
Вони повільно тягли мертве тіло велетня на дерев’яних дошках. Під дошками лежали колоди дерев, які служили імпровізованими колесами, і їх час від часу доводилося пересовувати і підкладати знову. Близько п’ятдесяти людей у пошарпаному, брудному одязі, серед яких не було воїнів, лише жителі села з саморобною зброєю, котили мертве тіло жінки-велетня, націлюючи на неї імпровізовані списи […]
Пірнути в дитинство
Сонце таке ніжне. Його проміння напувають мене життям. Сили приливають. Дуже приємно. Теплі обійми зірки ощасливлюють. І знову, і знову думаю про це. Тяжко переключитися на щось інше. Спереду мене ростуть тополі. Високі тополі. Більші ніж за триповерховий будинок. Сірий асфальт здається таким прекрасним, ніби він є центром всієї картини. Зліва стоїть вхід в школу. […]
Голос з нізвідки
Голос з нізвідки Вона мовчки пробиралася крізь снігові замети, обережно переступаючи зледеніння на своєму шляху. Ще трохи. І там вдалині уже світло. — Агнеліє, — хтось гукав її ім’я. Голос лунав звідти, де було світло. Вона щовечора чула його саме о цій порі. Не надто гучний, і в той же час, з якимось розтягнутим медовим […]
Кохана, відпусти
Кохана, відпусти Здається я помер. Не те, щоб ця думка якось бентежила і не без того, що я в свої сорок не думав про смерть. Але раптовість цього відкриття і відсутність будь-яких пов’язаних з цим відчуттів здавалась дивною. Відсутність болю чи переляку. Відсутність здивування. Врешті все видається природнім і закономірним. В кімнаті знаходяться люди. Це […]
З попелу
Вогнелика приходить уві сні. Знову і знову. Вогняна діва. І щоразу вона промовляє… Я була. Я є. Я буду. Я є альфа і омега, перша і остання, початок і кінець. Околиці Києва, 20хх рік Міо прокинувся від холоду. Вчора вибуховою хвилею вибило всі вікна. Батько не надто старанно затулив їх якимось ганчір’ям, хоча це ситуацію […]
Аварія
Йшов дощ. Машина небезпечно ковзала по мокрому асфальту, і Уна, незадоволена погодою, ледь втримувала кермо. Телефон вислизнув з її рук, і коли вона потягнулася за ним, на мить втратила контроль над автомобілем. Авто повело в сторону. Дівчина різко надавила на тормоза, шини гулко завищали. Раптовий удар. І вона зрозуміла, що не вдалося уникнути катастрофи. Сильне […]
Вогненна межа
Там, за деревами, серед химерного плетива сухих, полисілих гілок, буяла пожежа. Вогненним мечем розтинаючи імлисту темряву, вона розповзалася в безлистому переліску й з хижацькою жадобою облизувала обриси стовбурів, тавруючи їхні тонкі силуети. Повітря, просочене терпким запахом диму й пороху, щомиті сповнювалося розпачливою тріскотнявою. Понівечена шаленством стихії, зраджена природа, тоскно зітхаючи, проклинала віроломність людського племені – […]
Сни Віри
— Мамо! Мааамо! Прокинься, — хлопець смикав за плече жінку, що спала на дивані, — ти кричиш! Вона широко розплющила очі, кілька секунд дивилася на занепокоєного сина відсторонено. Її задишка поступово зменшилась, жінка стиснула сина в міцних обіймах. — Вибач, наснилися жахи. Добре, що розбудив. Лягай, сонечко, все добре. За декілька хвилин малий вже розмірено […]