Садок вишневий коло хати
Садок вишневий коло хати, І соловей пісень співає. А молоденька наша мати До столу радо закликає. Борщу вже зранку наварила І всім насмажила котлети. У неї неймовірна сила. А тато здавсь мені атлетом. Лиця ще не торкнулись зморшки, Не обжилися сивиною. Побути хочу з ними трошки. Такі вони щасливі двоє! Сестра на ровері гасає, І […]
Сонце встає над морем
Сонце встає над морем Над водою сяяло сонце, що сходить. Море спало. Протилежністю йому був берег – на ньому вже давно снували сюди-туди жителі портового містечка. Деякі з них просто прогулювалися, інші прощалися з морем, треті вийшли цього холодного ранку по лише їм відомим справам, які не чекали відкладень до пізнього часу. На всьому березі […]
Дорога (Сон)
Ми встаємо вдосвіта. Неголосно, щоб нікого не побудити, сміємося і кидаємо у машину зібрані звечора речі. Залишаю ключ у дверях кімнати — так просила хазяйка. Я трішки сумуватиму за цією затишною кімнатою з картиною за номерами на стіні. За ці кілька днів я запам’ятала до дрібниць намальований італійський дворик з балкончиками, квітами та яскравим (той, […]
Гупало Стукало
Гупало Стукало У дитячій кімнаті був хтось іще. Ось чому за усі шість років я не спала тут і ночі. Щовечора перед сном донька, наче провідниця у вагоні, перевіряла, чи всі іграшки на своїх місцях. Корова займала місце у ліжку під доньчин правий бік. Панда – у кріслі. Її наведені чорними колами очка пильнували спішно […]
Кольє Венери
Стрункий командир у чорно-червоному каптані обвів поглядом насуплений натовп. Порівняно з ним, чистим, гарним і пещеним, ми виглядали наче обірванці. Ми би вбили його, якби не десяток солдатів із довгими металевими палицями в руках. Ці штуки плюються розпеченим металом, а від звуку здригається земля й нутрощі. – Ви століттями вклонялися богам, яких не існує, – […]
Замкнене коло
— Люди завжди обирають червоні сидіння, — сказав Кір. Алекс могла б здивуватися, могла б перепитати, що він має на увазі, проте знала його так добре. Кір любив починати розмови з середини, так, нібито вони обговорювали це раніше, але перервалися, а тепер продовжили бесіду. Алекс знала Кіра. Тому вона просто мовчки поглянула на нього: скуйовдженого, […]
Ервеорр та Ельріка
Скільки тут було випито елю вам, напевно, не скаже навіть сам господар, або навіть його дружина. Однак, кожен хто хоча б раз відвідував заїзд скаже вам, що у справі вошей, розтрощених стільців і галасу це місце тримало першість ось уже двадцять років, і за цей час майже нічого не змінювалось. Тут однаково сиділи понурі шахтарі, […]
Опівнічний гість
Я панічно боявся павуків. У ранньому дитинстві я хотів подолати свій страх і годував мухами величезного хрестовика, що сплів павутину в кутку лоджії. Варто було мусі потрапити в тенета, як павук вискакував зі своєї криївки, завмирав, ніби прислухаючись (і разом з ним завмирало моє серце), а потім кидався на здобич. Він крутив муху в лапах […]
Куб снів
Великий чорний куб закотився на коліщатках в аудиторію, заїхав на спеціально облаштовану платформу, яка піднялася разом з ним так, щоб його було добре видно. Нам сказали, що це – наш викладач. Ми засміялися. Декан злякано глянув на нас: – Тихенько. Ви все зрозумієте. Що тут розуміти? Але нам стало цікаво. Ми притихли і дивилися на […]
Повна маячня
…Після роботи Іван ніяк не міг знайти ключ від гаража, щоб взяти вудки і сходити на Стугну порибалити та розслабитись. Нервував, шукав навіть там, де ніколи б і не поклав того ключа: біля колодязя, у ванній, на кухні, і, втративши надію, почав ритися в робочому столі дружини. У першій шухлядці його увагу привернув аркуш паперу […]