Ілюзія близькості
Чучух-чучух… Чучух-чучух… Вагон потягу ритмічно хитається з боку в бік, наче заколисуючи чисельних втомлених пасажирів, що їдуть у своїх справах. Втім, спати в таких умовах можуть або щасливі власники сидячих місць, або ті нещасні, що майже дійшли межи виснаження. Часом здавалося, що сам потяг з якимось збоченим задоволенням штовхає сонних людей одне на одного, на […]
Сміття
Живе собі на світі білому людина. І життя тої людини до такої міри непоказне, щео й зачепитися нема за що. Просто живе людина, може що й десь поруч с тобою. Ну та й що з того ми ж с тобою хотіли б про високе поговорити, про силу творчої особистості, чи що. Сильною творчою особистістю ж, […]
Чому ніхто не сказав, що вбити свою бабусю буде так легко?
Перш ніж іти далі, раджу прочитати оповідання Рея Бредбері «Туманний Горн» (The Fog Horn). Але це не обов’язково. Усі цитати в тексті – звідти. Вони наведені в перекладі автора оповідання. Я прогладжую черговий розворот, і книжка хрустить у моїх руках. Відлунням до неї тріскотить млинець, який бабуся наливає на розпечену пательню. Кухню наповнює туман, і […]
Крізь імлу, попри забуття
Я йду… Легка моя хода. Cпокійна. На серці тихо. А в думках порожньо. Хто я? Де я? Не знаю. Та це й не надто непокоїть. Навкруг туман. У млі тінь ковзнула. Обертаюся. Здалось? Аби все ж збагнути де я — роззираюся — та довкола більше немає туману. Довкола ліс. Ранішня осіння тепла галявина. Всі кольори […]
Сирена краху
Сиренна канонада просочилась крізь стіни. У відповідь на це жодна клітинка тіла Фекли не сіпнулась. Звикла. Звичка направду паскудна річ. Надто часто люди змушені миритися із жаскими речами, що потім по собі лишають хронічне зневілля. До речі, ви колись любили свої повіки? Тобто дійсно любили. Боготворили, вбачали в них сенс свого буття або ж спасіння. […]
Скінчилась гра
Секунда. Одна, дві, п’ять. Ти мовчиш, і я мовчу. Ніякої скорботи у цій тиші, лиш дешеве віскі й гіркота опісля. Ти ж не спромігся навіть на помини придбати щось краще. На помини всього, що було колись між нами. Того що ми вважали за любов. Всього, що ми з тобою знеживили: ти душив, а порала ножем […]
Жахіття у жовтому «неБогданчику»
Тієї ночі я спав погано, хоча особливо й не старався. Опів на першу лише завершив перегляд «Кошмару на вулиці В’язів», і обмірковуючи фільм ворочався у ліжку. А як тільки старий-добрий Гіпнос приспав мене, задзвонив клятий будильник. Пари ж ніхто не скасовував, тож довелося вставати. Відчував я себе так, ніби по мені пробіглося стадо корів. Поглянув […]
Дракон
Я із захопленням дивилася в його великі зелені очі. Вони іскрилися життям і силою, притягували мене, пробуджували досі незнане, але дуже приємне відчуття. Зеленоокий дракон так само заворожено дивився на мене. Його важке дихання обпікало плечі, лишаючи гарячий мороз на моїй шкірі, від маківки до п’ят. Серце шалено калатало, як калатає тоді, коли має трапитися […]
ПРОВІДНИК
Я бачу чудовий сон. Це напрочуд чітке і мальовниче видіння. Осінній пейзаж на фоні гірських краєвидів. Безмежне море з граційних лип, елегантних смерек і могутніх дубів. Серед цього буйства брунатно-золотистого й малахітово-сріблястого кольорів можна уздріти численні острівці смарагдово-фіалкових полонин. На лінії крайнеба височезні бескиди шкряботять своїми маківками об поодинокі хмаринки. Легкий вітерець ніжно куйовдить крона […]
Розмова з Дияволом
Розмова з Дияволом – Я прийшов. Я знаю що ти бажаєш, насправді бажаєш, але ще сам не признався собі в цьому. Ти доросла людина, так тому переходимо одразу до відповідей. – Я думав ти будеш…не виглядати як чорний смерч. – Люба форма яку ти хочеш уявити для мене не є проблемою. Раніше люди боялись темряви […]