Голос згорілої душі
1. У сутінних склепах каміння тріщить від мовчання, 2. Алхімік прокинувся в пилі й забув сподівання. 3. Над ним мерехтять непритомні герметичні знаки, 4. А з відблиском лампи повзуть привиди, темні й ніякі. 5. Він чув, як глухий Деміург шепотів у стіні, 6. Про зламану сутність світу, що гине в труні. 7. Зашерхла ртуть у […]
Лицар – ельф. Поема. По мотивам шотландської народної казки.
Є у дивній Шотландії пустка стара Там де верес росте, торф’янИк. Люди добрі казали – там ходить мара І що хто б не пішов туди – зник. Від прадавніх легенда живе крізь віки, Що та пустка – до ельфів портал. Як на сім років раз часу спільність рікИ – То тоді лицар-ельф там блукав. Поруч […]
Любов сирени
Там, у густому лісі, Там, де приходять погані вісті, Там, де не сміє пискнути навіть миша, Там, де немає жодного звуку, повна тиша. Впускає гіркі сльози у криваве озеро, Прекрасна дівчина, ридає згорблено. Її волосся, як сонце золоте, її очі, як би попелом зроблені. Врода її – дар осені. Тільки в воду не дивиться! В […]
Звіздар
Ночами, коли я вдягаю крила, Коханий звіздар мій питає тихо, Чому таємницю йому відкрила. — Знання — видихає — найбільше лихо! Вдивляється в спалахи супернових, Малює на карті нові сузірʼя, Вдягає на себе вінок терновий, Торкається пальцями мого пір’я. Він жалить вустами чуттєву шкіру, Згрібає в обійми міцні й болючі, Пірнає у небо натхненно, щиро […]
Коники
Дідусь прошепотів на вухо: «Аби збудити силу духа, розгледіти у тьмі таємний світ, ти коників злови за ґніт». Вони блукають навкруги всього чотири їх, не три, несуть в собі природи міць веселі духи-скакунці. Один живе на дикім полі, землі заступник він по волі, у гриву вплетено барвінка цвіт, пшоно росте за ним услід. Другий гарцює […]
Порчений
Поїдеш до діда в Солонь там тижнями не буває тривоги басейн лісопарк водний цирк/ в закинуті копальні не лазь будь з дідом чемний він стара людина його не змінити мамо, він не людина, а мер! повна соціальна ізоляція від усіх крім онуків заступника – бурмоче Женя на вокзалі в купе на пероні в Солоні справді […]
Арканум некроманта
На цвинтарі старім, де місяць дрімав Ельф смерті в пітьмі книгу чарів ховав. Потік заклинань у повітрі спалив, Із тріском землі підняв мертвих з могил. Вогні поміж тіней завили у такт, Мерці оживали під шепіт команд, Морозно ходою під зоряний спів До міста піти некромант їм звелів! Наступного ранку туман, мов вуаль, Накрив чисті вулички […]
Мавка
Багряний вечір людей вітає, і сонце пада за небокрай. Вже місяць зореньки колихає, заливши світлом заснулий гай. А я тихенько, наче грабіжник, із хати вийду і побіжу. Я божевілля свого самітник. Її кохаю, за це плачу´. Я пробираюсь крізь темні хащі. Ліс непривітно мене зустрів. Хай кроки далі стають все важчі, і люди кажуть, що […]
Птах
Ця неймовірна чорна птиця, Очами мені каже: «Я – вбивця», Клюв її до крóві в мене впився, «Не відпущу тебе, хоч кровʼю вмийся». «Я розірву твоє обличчя кігтями», «Прикрашу лігво своє кістками», Я можу навіть не бовтáти ніжками, У спробі налякати тінями. Зцепила птиця кігті на моїй шиї, Не рвуться с горла мого крики щирі, […]
Сьогодні зорі най покажуть путь до раю
Сьогодні зорі най покажуть путь до раю, Освітять наш важкий, тернистий шлях. Дорогою туди я пісню – теплу й ніжну – заспіваю Про те, як щастя несемо в своїх руках. В путі цій най побачимо ми море, Велику й неосяжну синь небес! І хоч ідуть за нами завжди лихо й горе, Світ повен світла, радості […]