Намаріе, меллон! (з ельфійської: прощавай, друже)
Скажи, мій друже, що то є свобода? Чому за неї треба воювати? Це все, що є у вільного народу: Свобода, вітер, пісня, дім і мати! Червоні соковиті ягід грона, Дзвінкий струмок, веселий сміх дитячий… Але ми знов чекаємо дракона, Чатуєм подих злісний і гарячий. Він лізе, жаром дихає щосили, З одною лиш метою: убивати! А […]
Потерча
Я – потерча маленьке босоноге, Що в хмари не зійшло по димарю. У темряві обабіч від дороги Між жаб холодних голос свій гублю. Почуйте плач сирітки серед ночі, Закутайте у хусточку просту, Подайте хрест і витріть мокрі очі Бо каганцем додому проведу. Шепоче з лісу діва півпрозора, Що сиротства мого спливає час, Що в свій […]
В гостях у Сили
Пала́ц тає́мний взяв собі́ у спа́док — від ді́да, що нія́кий він не маг. Поме́р стари́й, зали́шивши наща́дку, себто мені́, сади́бу сю, і храм. Цей храм, каза́ли, був яки́мось дре́внім, а вхід у ньо́го вів через підва́л. Коли́сь збира́лись чаклуни́, і трє́би свої́ справля́ли регуля́рно вони́ там. Не був я ма́гом, зді́бним до чаклу́нства, але […]
СЛОВ’ЯНСЬКА ІДИЛІЯ, АБО ВІД ЯЗИЧНИЦТВА ДО ХРИСТИЯНСТВА
А ірис був Перуна цвіт. То цвіт Перуновий та білий. А ми зривали вишні цвіт, Яри ярилися Ярили. Ліловий, білий горицвіт За золотавою югою. А цвіт Ярини – вишні цвіт, Який розсипавсь черемхою. А Птиця – Вогневиця-птах – Од дуба гілку запалила, Від палахкого у лісах, Де слід – ярочками Ярила. А Вогневиці – злотний […]
МАНДРАГОРА
МАНДРАГОРА Чаклунка юна має хист відьмацтва, Вступає в повну силу. Рід зійдеться, В цю ніч посвяти зілля вип’є вперше, Прийнявши книгу давніх знань від бабці, Їй не лячно. Найдовша ніч. У чорнім лісі меса, Танцюють тіні, страх знімає “стріху”, Стежки зникають, трави дикі вміють Сплести стебло, маскують шлях, затерши Усю пам’ять. Сховався місяць, сич літа […]
Прокляття королеви фей
Чарівний світ тендітних фей Ховавсь століттями успішно Від жадібних очей людей. Він жив щасливо і неспішно. Та на біду якийсь Василь Знайшов портал у світ казковий. І потягнулись звідусіль До фей непроханії гості. Спочатку ніби із добром: Вітались, чемно гомоніли. Але тоді своє єство У всій красі і проявили. Почали цупити скарби, Фей ображати та […]
Чарівні пісні
Розкинулись гори, мов хвилі на морі. Там вітер співає пісні старих легенд… Цей вітер-творець гукав всіх живих. Але йому так ніхто не відповів… В горах, в далечині, де співали пісні – крилаті істоти, схожі на людей. Десь там, в горі, біля озера мрій, Ти істоти співали разом з вітром.. « У серці цих гір, де […]
Русалка
Русалка коси свої чесала Русалка перли з них доставала Пташок перші трелі у полі лунали На небі світати починало Прийшовши з далеку, пройшовши багато Стежок різних бачив, шукав я десь хату Дівчина у полі, а тільки світає Зірки ще танцюють, а соловейко співає — Ти звідки тут будеш? — Це я мав питати — Чому […]
Благословення лицаря
«Мій шлях – далекий За світом – світ» – кажу – й осліп. Чарівний смолоскип, вмить запалав з її очей на мить Її долоні скрізь побиті склом Перегортаю їх. Тримаю міцно над своїм чолом Ті чари лише крихти її очей кришталю І я закам’янілий таю, І покотивсь шолом В повітрі дмухне – «йди!» І опустила […]
Віла і відьмак
Стара є приказка, як світ, Що лиш людина — провідник Сідайте й слухайте, малі, Цю оповідь, що дід казав мені: Віла* і відьмак руйнують світ, Шалена пристрасть, що між ними, Руйнує замки, хати, млини, Навіть найвищі стіни, що виростають до небес. І жартувати з цього вам на гріх, Вони у сльози перетворять сміх. Бо кожен, […]