Par Avion
Я чекаю приземлення свого літака. Зовсім скоро я буду вдома, побачу коханого чоловіка та інших членів сім’ї. Сидіння м’яке і дуже зручне. В салоні купа людей і цілковита тиша. Усе довкола якесь стерильне і сліпучо біле. Шкода, що сиджу далеко від ілюмінатора. Так хотілось стежити за польотом. Але нічого, я завжди знайду, чим себе зайняти. […]
СОННА СИМФОНІЯ СИНЕСТЕЗІЇ
СОННА СИМФОНІЯ СИНЕСТЕЗІЇ Сонячне сяйво світить симфонно. Сонце сміється. Сонечко сонне. Солодкий сміх стрімко струменем спадає. Сапфірово-ситцево срібне сонце сяє. Сирітська світлина. Самотня стіна. Сумує столітня синьоока сосна. Сниться сон сосні самотній. Солов’їв співає сотня. Сльози сантиметрами спадали… Соромно-соромно сиротині стало. Симфонія стихає, Серце стискає… Спокій спокійно ступає-спускається… Сонечко сонне сміється. Сховається? Сонечку, стій! Світла […]
Розмарин
Розмарин. Мені наснився розмарин. Як я готую їжу та відщипую невеличкі гілочки від стебла. Таке зі мною вперше. Сонники трактують побачене, як ностальгію за минулим, щасливим минулим. ————————————————————————————————————- Поняття часу є доволі відносним. Чи дійсно наше минуле є таким, як ми його пам’ятаємо? ————————————————————————————————————- Ось я, дивлюсь на цей світ величезними блакитними очима. Мені близько […]
Сезон полювання #5. Принцеса трьох світів.
“Якщо влада являється обов’язком – очікуйте багатства. Якщо привілеєм – бідності. А якщо метою – крові. Антуан ле Стар “Загальна теорія влади” 754 р.” 1 червня. Корчма “Перехрестя”. Рейсовий магобус зупинився біля постоялого двору “Перехрестя”. До найближчого населеного пункту було не менше двадцяти ліг, а тому, водії часто зупинялися тут, щоб підзарядити батареї своїх маговозів. […]
Маленька брехня
Ми з Джуді були разом чотири роки. Принаймні, їй подобалось так казати — особливо тим, хто пхав носа у чужі справи. Перший раз це пролунало саме тоді, коли Буш вже виголосив інавгураційну промову, але башті-близнюки ще стояли на місці. Тож, здається, це було літо чи самий кінець весни, коли алергія робила з мене червоне опудало. […]
Двоє під дощем у середині тижня…
“Точно так само уві сні, а іноді навіть і наяву деякі речі видаються так ясно, начебто вони дійсно стоять перед очима чи відчуваються у тілі, коли цього насправді немає… ” Рене Декарт Під ранок Василеві Ожидалову наснився сон. Нічого у цій події особливого немає. Але оскільки сни Василь бачив рідко, саме сьогоднішній потряс його уяву. […]
Осипова галактика
«Минуле триває дотепер, – гейби мариться з глибин бентежного сну. – Чиє? Країни, людства, планети. І твоє, і моє? Теж, аякже. За своїми правилами. Достатньо народитися лише»… – Закони для законослухняних, – беззастережно видавлює захриплий від учора Осип улюблену гному, з розгону пірнувши в Алініні вічі. Колись бо смалив до неї свої халявки. Розквітла без […]
Чаклун
Сонце швидко ховалось за небокрай та вже торкалось верхівок дерев. Четверо подорожніх верхи на конях поспішали битим шляхом на захід. Вони хотіли дістатись заїзду в передмісті до півночі. Шлях був ще не близький. Сонячне світло скоро вже зникне, а дорога далі пролягатиме через густий чималий ліс, що розкинувся попереду. Кремезний літній дядько їхав попереду усіх. […]
–
–
Хомо
1. Повсюди валяються рештки залізних блях, нутрощі всіх відтінків блювотного коричневого, що змішується із кров’ю, яка розбризкана великими та малими калюжами наче після протяжної зливи(як колись казали) довкола. Ті нещасні лампочки та наші ліхтарі на лобах тьмяно освітлюють ну картину, яку б письменники назвати бенкетом стерв’ятників. Хоча птахи тепер не збираються на таких могильниках. Їх […]