Остання мандрівка пустелею душ
У пустелі тихо, лиш ярує вітер В залишках крилатих давніх кораблів. Тут дрімає лихо, бодай небо світле, З кожним кроком квітне первозданний біль, Що скавчить у скронях, але дуже скоро Потрясає тіло дзвоном звідусіль. Хто із плоті й крові, тут не мають волі, Тут усіх ламає буревію гнів. Тут танцюють спрайти, пурпурові душі, Що навік […]
Іди стежкою, іди..!
Десь за горами й морями, за квітучими садами, За небокраєм у вишині існує світ чарівних див. Знала місце те дитина, стежку, що туди вела, І з торбою на спині вона дорогою пішла. Трава в цім краї зеленіша, І струмочок тут чистіший, А над ним, а над водою, верба гнеться вниз горою. Вітер віти колихає, маленьких […]
Заклинання
#темна_поезія Мчить лісом відьма стара й горбата Вся у плахті, смердючому дранті. Хороводи з тролями віками водить, Бар’єри чорною сіллю спаскудить, З хитрих трав лихе зілля партолить, І чорні слова на увесь світ мовить: «Темні сили з пітьми викликаю, Як зілля варю, як мотанку вколю, На смерть на віки вічні кляну, Жити світу лиш лічені […]
Вічний вертеп
Чудні менестрелі прийшли до села, Рими та ноти, Сміх та журба. Співали легенди про вічний вертеп, Неслухняних та злих, Забирали у степ. Дітки маленькі за ними спішили, Слухали, грали, Ні про що не тужили. Дорослі схопились далеко надвечір, Пустують будинки, Холонуть вечері. Куди всі поділись? Куди розійшлись? Немає пояснень, Кошмари збулись! Далеко на полі чути […]
Зоряниця
Зоряниця Осіннє небо, зорі, місяць І вітер, що тривожить листя. Десь чутно, як стікають краплі, З гілля дерев в нічному такті. І пісню чутно тиху, ніжну, Немов на місто сон наводить. Вона вколисує так ніжно, Та Діва, сон людський боронить. Та все ж одній душі не спиться, Їй думи не дають покою, Про сенс буття, […]
Для німфи
Посеред серпанкових дерев крокувала осяяна німфа — не в класичному розумінні, ошатна, перлинна, а в хакі й гумаках, у багнюці по лікті й чарах. Звірі навколо — найкращі супутники. Її голос цілющий, дотик, усмішка — повільно зводили до захоплення, без натяку на заздрість. Йдучи хащами непереборними, вона відчула запах первісний — вогнем і мечем ґартований, […]
По хмарам
Легка стопа кидає погляд вгору, Летить, немов, та на вітру. Тримає так, і не тримає зовсім. Я, ніби, падаю. А, ніби, я лечу. І жити хочеться повільно, Побачити себе ще раз. Я знаю, що час, Він — швидкоплинний. Та забуваю повсякчас. Сердешні справи не розтануть. Не має місця їм в житті. Вони живуть і помирають, […]
Кохана помста
-«Тютюнові троянди серця її Не відчую в пристраснім цілунку Тепер навіть в снах її очі побачить Буде не прикрим дарунком Кохана явись, благаю нещадно А то я піду за тобою Вже сльози на цвинтарі всі я пролив Навіть янголи плачуть зі мною А знаєш, не буду чекати Досить страждати від горя Якщо ти не встанеш, […]
“Квітень”
Знаєш, щодня ґрунт мого світу стрясають реактивні комети, що знову і знову приземляються не на ту планету. Люди мого світу щоденно дають мовчазну клятву на лезі гострої катани, та полишивши страх ідуть із піснею «На Ви» у бій, проти легіонів Моргота та ним самим. А його тіні всюди борються за їхні душі. Щоб зʼївши – […]
“Система”
#темна_поезія *** Тиша нічна. Туманна дзвіниця. Живі повмирали, А мертвим не спиться. Дідько у храмі створив свій режим, Подає мертвякам себе як херувим, Що прийшов рятувати їх Душі прокляті. Суспільство згнило. Немає вже принципу “брат за брата”. Всюди Зрада. Витає над містом облудлива мара Із ката серпом. Обтинає нача́ла У паростків правди з сирої землі. […]