Голос старечих Карпат
У глибинах диких Карпат, десь далеко в лісі, панувала тиша, що здавалася майже гнітючою. Тут не було чути нічого, окрім шелесту вітру і тріску сухих гілок під ногами двох подорожніх, що важко продиралися, крізь густі непрохідні зарості в глиб лісу. Далеко позаду залишилося останнє село, а пара уже третю годину йшла хащею вкритою сухим листям […]
Незвичайте кафе Хіврі
У найвіддаленішому селі Шепіт, яке знаходиться на пагорбі гір Карпат є невеличка хатинка, стоїть вона подалі від села і живе там старенька бабуся Хівря. Ця маленька сухенька жіночка, не проста, кажуть що їй вже більше 100 років. Вигляд вона має, суворий та проникливий погляд, який зчитує тебе з середини. Її обличчя оповите великою кількістю глибоких […]
Калений міст
Ex silentio discam, in tenebris nihil sum. Спливає мідний диск. Розжарений світанок розганяє мляву тишу. У сутінках вдягають маски. Ілюзія життя, самотністю повита, вигнана софітом на сцени бруківку. Ліворуч пара з писка. Праворуч — з чашки чаю, налитого рукою старого Йогана. Застиг на підвіконні вечірній віск. Пани, за звичаєм, віталися, і юний простував до наступних […]
Король Атросії
Посеред приміщення стояв довгий дерев’яний стіл, за яким сиділи багато одягнуті чоловіки, що постійно щось перевіряли у паперах. Вони говорили й перешіптувалися одне з одним, проте постійно вертали голови до того, хто сидів під вікном. Один з чоловіків постійно прикривав обличчя, бо світло, що відблискувало від корони, попадало йому в око. Король Крегір IV, нащадок […]
Подвійне дно маленького товариства
Якщо вірити офіційним даним, то в сучасному світі залишилось жахливо мало загадок на які так і не було знайдено відповіді. Цьому навіть є відповідні докази. Ох, не думайте, я не прошу вас вірити мені на слово, вперед, перевірте самі. Придумайте якусь містичну подую, або щось магічне що хотіли зробити та просто перевірте інформацію про це […]
ПАСТКА
— Дивовижно вродлива… Крізь крихітний отвір, який на противагу правилам хтось видлубав у дерев’яній брамі, Ілай розглядав неправдоподібно чарівну жінку. Притулившись всім тілом до засипаних кривуватими знаками дверей, чоловік не міг відірвати око від шпарини – по той бік обплетеної десятками ланцюгів та заклинальних знаків брами рясно заливалась сльозами тендітна панянка. Закута в товсті кайданки, […]
Остання Справа
1.Фудоза Арадейська Дізнавач Ансгот ніколи не любив це місто. Фудоза, столиця однойменного королівства, здавалася йому душним кам’яним мішком, на дні якого вже два дні як щось згнило. Місто зростало, навколо стін замку короля Арадея вже будувались треті вали, а між ними сочили вулиці, булькотіла торгівля, стирчали кам’яні брили цехових домів. Тут можна було надійно сховатись […]
Вітер з потойбіччя
Він лежав на вищербленій бетонній підлозі і звернув на себе Лесину увагу не блиском, а формою рівного кола. Леся витягла його зі щілини і підняла на долоньці: перстень був приємно важкенький, товстий, каламутного темно-жовтого кольору. «Чоловіча обручка, – сказала мама. – Дивно, як можна було загубити кільце в під’їзді. Якщо хтось із сусідів напише в […]
Стабілізація
– Не сьогодні. Невелика істота спостерігала за чоловіком років сорока, який затримався в своїй майстерні. На столі догорала свічка, наближався час, коли більшість добропорядних людей та денні істоти міцно сплять, тоді як нічні – виходять на полювання. Але чоловік, здавалося, про це забув. Перед ним лежав лист пергаменту, на якому гусячим пером він щось завзято […]
Таємний клуб НЕ ідеальних
Колись, королівство Легендарія славилося своїми лицарями. Їхні імена співали у баладах, їхні подвиги викарбовували на гербах, а їхні портрети прикрашали стіни королівських палаців. Але не всі лицарі потрапляли в легенди. Були й такі, кого ніхто не хотів згадувати — ті, чий шлях у лицарстві був настільки катастрофічно провальним, що навіть найщедріші піснярі не могли придумати […]