Провідниця
«Шахреваре, дозволь сховатися під твоє крило. Дозволь минути лихо й уціліти. Дозволь знайти Захмарне царство…» — утікачці не вдалося закінчити молитву небесному вартовому. Звалившись на бік, вона прим’яла гілки невисокої бузини та вдарилася головою об суху землю. Її розпашіле тіло лизали липкі погляди гончих. Вона нарахувала чотирнадцять мертвих псів, припускаючи, що їх може бути більше. […]
ЧУЖІ СНИ
Я дивлюсь чужі сни, які сняться людям о пів на четверту ранку; ночі легко приходять, на відміну від снів. Я ходжу по чужим сновидінням, бо власних не маю. Знаєте, відстані між різними снами насправді не такі вже й великі. Так, їх можна пройти і пішки, головне – щоб кроки звучали не голосніше, ніж змах крил […]
Джерело сумнівів, або краще спитайте мого терапевта
1. Історія Катерини Можливо, життя — це випадковість, але я в цьому сумніваюся. Стівен Тайлер 1.1. Бажання подобатись і меланхолія. Мене вже ніщо мене не тримало тут. Атмосфера тління та занепаду відбивалась на мені щоразу, коли я чула одні й ті самі жаління на долю родичів та знайомих. Здавалось, стати іншою я могла би тільки […]
Випробування душі
Силуети людей мляво переступали з боку на бік порожніми похмурими вулицями вікторіанської Англії. Сірі, неживі обличчя складали основну сутність цього місця. Дощ тут безперервно лив, то вщухаючи, то знову починаючи йти. Наскрізь промоклі дороги зустріли незнайомця, який брів по хлюпаючій грязюці. «Де я?», — це питання мучило чоловіка з того моменту, як він прокинувся серед […]
Сон Явдохи
(В основу цієї історії лягла розповідь про незвичайний сон жительки одного мальовничого села на Тернопільщині) — Маринко, донцю, ти тут? Марина глянула на годинник. «Дев’ята ранку… — похитала головою, — щось ви, бабо, “припізнилися” нині». — Ти тут, донцю? — долинув скрипучий голос з сіней гучніше. — Та тут, де ж мені бути в цій […]
Підводний вівтар
Радісні крики, метушливий натовп ходив по вулицях у костюмах та співав пісні. Сьогодні святкувався день заснування села Моргонського. Увесь народ зібрався для святкування. Один лиш хлопчик не встигав до головної площі, про нього й буде ця розповідь. – Назарчику, синку, куди ж ти так поспішаєш? – занепокоєно питала жінка у хлопчини. – Мамо, та як […]
Пам’ять
Пам’ять Я прокидаюсь від різкого стуку, схожого на звук необережно зачинених дверей. “Ну хто це там гатить у двері, як ненормальний, невже не можна тихіше зранку?” – обурююсь, перевертаючись на інший бік і ховаючи обличчя під подушку. Але затишний, теплий сон вже втік, натомість приходить похмурий холод ранку і несподівана думка “Хм, але ж вдома […]
Краще промовчи
КРАЩЕ ПОМОВЧИ Жінка з великим гачкуватим носом дивиться на мене з полотна. Екскурсовод каже, що цю картину привезли позавчора. Однокласниці дивуються, хлопцям байдуже. Я підійшов до полотна, роздивляюсь. Така мені ця жінка дурна, незграбна. Художник явно переборщив з носом. Чорняве волосся красиве, погляд хитрий.І все це спаплюжено. Оцей ніс, як картопля – викрикнув я. Оце […]
Книги і старий торговий центр
Цього разу ми натрапили на торговий центр. Через вибиті вікна вився дикий виноград, ржаві залишки каркасу для назви невпевнено трималися на стіні. — Я не впевнена, що тут хтось залишилився, — сказала Ася й напружилася, намагаючись прочинити двері. — Виноградом вже вхід заклинило. — Вони завжди там. — твердо промовила я. — І навіть якщо […]
Запал
Прадавні ліси зеленим серпанком простяглись до стрімкої ріки Дністер. Вони були єдиними хранителями природи на цій заселеній людьми території. Найстаріші дуби пралісу на власні очі бачили подвиги великого гетьмана Богдана Хмельницького та досі пам’ятають страх великої війни. Не дивно, що ще із прадавніх часів ліс заселило багато істот, яких людське око помітити не може. Це […]