Русалчині квіти
Русалчині квіти Цвіла весна, торкався сонця промінь Ледь чутно крон, і плеса, й анемон, І спалахнув небачений донині пломінь, Коли Вона відчула жар його долонь. Він разом із красунею йшов берегом – Розмова полуденна, ніби мед лилась, Схиливсь до озера, зірвав лілею білу впевнено… Русалка ж засмутилась: «Це ж кому, Івась?..» Його гарячі руки сколихнули […]
Фея і ‘Ляльковик’
В хатинці стрілись край гори дві постаті чудні Одна — то Фея лісова, а інша — ‘Ляльковик’. І сталось так, що в той же день та й збився гурт з путі. І мовив Феї ‘Ляльковик’, убір схиливши свій, “Казки захопливі складать обидва ми майстри. В них сум і радість, гнів і страх, Буденність, подвиг, й […]
Ікла: не своя серед усіх
Чи я підмінок, ти скажи?! Скажи, бо йду через німоту. Іду та йду, і страшно, і самотньо, Бо тут не та, і там не та, ніде я не своя. Якщо була б у лісі ти б поміг? Поміг відроддю пекла неземного, Поміг рогатому скоту? Я монстр: ікла, очі ті зміїні, Тож бійся, розірву та й […]
Пекло
Очі розплющила… Я ще жива? Сон чи реальність? Якась дивина! В скронях моїх, наче билом у дзвін, Кадри гортаю, як відеофільм: зліт літаків… Встала тихо, молюсь: «Боже, з Тобою тривог не боюсь». Думка субтитром: з кімнати тікай! Пізно! Гул, вибух – горить небокрай! Дім застогнав, а кругом чорнота. Раптом з’явилась доріжка крута: сріблом покрита, з […]
Сирена більше не співає
Стискають до цівок крові кайдани демонські руки За непокору юного графа на страту големи ведуть На їхні кам’яні нараменники сідають чорні круки Птахам байдужа справедливість — поживи ждуть Стоять у лінію байдужу вчорашні радники та друзі Немов і справді не клялись тиранію купно загубить Їх всіх кохана графа нещадно проклинає в цій піщузі За те, […]
Наше море
Ворклива пісня, дивні голоси, Лунає постріл у саду — світає. Тієї ніжнобарвної весни, Кричав і лід, тому що все ж зникає. Я лагідно трималась на колоссі, Хоч і проходила повз нас зима. Яке ж то щастя — нам не по дорозі, Яке ж то диво, що живе весна… А у гаю, в узліссі, навіть в […]
Русалка
На березі вже вогнище курило, Полину тління їй нутро гнівило, Юрба сміялась, музика лунала, На річку мла непевно насувала. Повільно хвилі темряву гойдали, Лазурні очі дійство споглядали, Вода багаття відблиски збирала – Свою доньку чужим теплом карала. Колись було й вона собі співала, З коханим тут світанки зустрічала, Та щастя довгого знайти все ж не […]
Два вістря
Що таке доля? Призначення меч? Одна його сторона… Це ти? А інша ж то що? Питання одвічне Прокляття чи щастя Смерть чи життя Ніхто не знає того до кінця “Dubhenn haern am glandeal, morcham am fhean aiesin”- слова що захист в світ несуть Пам’ятай, що ти один Ніхто й ніщо розраду не несе На шляху, […]
Сага про героїв світанку
Чи скажу багато вам люди Вайтрану? Підкиньте полінця в вогонь, меду в роги, Пісня моя, буде про Довакіна й Серану, та як відважні герої ельфів сніжних знайшли рулети солодкі лиш бережіть, Бачив я тут, як в каптурі злодій біжить, чи вряує нас стомлений вартовий? Гей трактирниця, і йому меду налий. В печерах забутих, фалмерів з […]
Голос із каменя
“У лісі почуєш ти Голос із каменя Не ходи ти туди. Це до біди!” – Казала Пані моя. “Вітру ти також не вір, Зведе туди, де ховається Звір, Пійме тебе молоду. Їй-бо, накличеш біду”. А я не слухала, ні! Мені ж світили вогні. Туди, де пітьма лісова, Дорога моя пролягла. Доки присутність Звіра не вчула, […]