Країна
Десь поміж світла дня та ночі, Де сонце крутить свій таночок, А місяць з зір плете вінки, Живе легенда про країну, що вітер кличе: «Україна». Вона велика та могуча, Ласкавим співом кличе: «Йди». Своїм Дніпром ревучим манить У сині хвилі глибини. Свої вірші тобі читає Та оди красні промовляє. На вухо ненька щебетає — Пташиний […]
Криниця Королів
Хто шукає те, чого нема ніде, До старих криниць, нехай зі мною йде; Там у чорній глибині Всі бажання справджені. Униз, униз Під галаси дзвіниць, Униз, униз Слідуй до криниць. Там між темної води Знайдеш славу назавжди. Дорога до криниці буде непроста, Якщо не маєш духу – матимеш хреста. Щедрий дар криниця дасть, Якщо кривди […]
Чорний ліс
Чим старіший ліс, тим більше в ньому магії, В кожному лісі свої таємниці. Чорний ліс — ліс потаємних бажань, Та як зайдеш до нього — готуйся до випробувань. Найвідоміші три дороги до бажань в ньому є: Перша до папоротника в ніч на Івана Купала веде, Та тільки той, хто з чистим серцем, її пройде. Друга […]
Зоряна криниця
Де туман обіймає світанкові сни, І в траві сріблом дихає росинка, Там стоїть криниця, мов храм тишини, Що ховає в глибинах чужу сльозинку. Кажуть, тінь у воді, наче дух самоти, Мовить шепотом ніжним крізь хвилі ночі: — Я була колись світлом, як зорі ясні, Та кохання моє стало болем пророчим. Якось вечір приніс молодого козака, […]
Лісовиця
Зітканий з павут Оцей примарний світ Я тут усюди проходила По сто разів бувала Казку ту шепотіла людям І у лісах співала я відлунням Мене хотіли упіймати злії руки Але природа вберегла мене від мук Не добра, не сердита і не зла Ти не гніви мене, бо бач буде біда Допоможу чим зможу мандрівник Лиш […]
ПЛАНЕТА ТЕТА
Вчора в парку біля мене чорний кіт на лавку скік. Шерсть шовкова – небо темне, срібний блиск, як зоре-цвіт. Він муркоче, а я чую в голові його слова: ”Розповім тобі, як хочеш, звідки ти в цей світ прийшла. Не спішиш? Тоді послухай. Це не байка там якась. Є у Всесвіті планета звідки душі йдуть до […]
Сенс корабля
Від кілю до реї рипить корабель, Скорботні вітрила, мов ніч. Не лине команди завзятої спів, Що чутним міг буть оддаліч. Обвітрені щогли завмерли в журбі, Нема бо душі в корабля. По кому передзвін? Авжеж по мені. Тепер лише спогад – земля. Я втратив команду свою у бою З морським вогнедишним чортом. І мій капітан у […]
Відьма
Народилась у лісі , серед трав та квітів – серед цвіту червоного. Я одна з тих – роду не скореного . Насичена може дом , та напоїна росами. У травах , де ходила ногами я босими . Ліс співав колискові – їх люди не чули . Дикий звірі няньками були . Люди чураються , та […]
Тіні життя
Свічка біля вікна догоряє, Дим в повітрі туманом стоїть. На деревах розсілися зграї Слухать казку минулих століть. Відьма тихо, із болем зітхає, І заводить тужливі пісні. Її голос дедалі стихає, Її спогади досі ясні. Вона все пам’ятає, як вчора, Чує голос давно вже мерців. Вся душа – лиш пустеля простора, Що налічує кілька рубців. По […]
У пошуках тіні-радника
Він щастя довго добивався, Від себе і біди страждав. Але ніколи не здавався, І аж ніяк не помирав. Померла жінка в нього, діти, За ними вже давно тужив. І, позабувши все на світі, Він просто далі собі жив. Та все не просто в цьому світі, Бо кожен має тінь свою: Дає поради, щастя миті, Порад […]