Сенс корабля
Від кілю до реї рипить корабель, Скорботні вітрила, мов ніч. Не лине команди завзятої спів, Що чутним міг буть оддаліч. Обвітрені щогли завмерли в журбі, Нема бо душі в корабля. По кому передзвін? Авжеж по мені. Тепер лише спогад – земля. Я втратив команду свою у бою З морським вогнедишним чортом. І мій капітан у […]
Відьма
Народилась у лісі , серед трав та квітів – серед цвіту червоного. Я одна з тих – роду не скореного . Насичена може дом , та напоїна росами. У травах , де ходила ногами я босими . Ліс співав колискові – їх люди не чули . Дикий звірі няньками були . Люди чураються , та […]
Тіні життя
Свічка біля вікна догоряє, Дим в повітрі туманом стоїть. На деревах розсілися зграї Слухать казку минулих століть. Відьма тихо, із болем зітхає, І заводить тужливі пісні. Її голос дедалі стихає, Її спогади досі ясні. Вона все пам’ятає, як вчора, Чує голос давно вже мерців. Вся душа – лиш пустеля простора, Що налічує кілька рубців. По […]
У пошуках тіні-радника
Він щастя довго добивався, Від себе і біди страждав. Але ніколи не здавався, І аж ніяк не помирав. Померла жінка в нього, діти, За ними вже давно тужив. І, позабувши все на світі, Він просто далі собі жив. Та все не просто в цьому світі, Бо кожен має тінь свою: Дає поради, щастя миті, Порад […]
Солонь
Солонь Поїдеш до діда в Солонь там тижнями не буває тривоги басейн лісопарк водний цирк/ в закинуті копальні не лазь будь з дідом чемний він стара людина його не змінити мамо, він не людина, а мер! повна соціальна ізоляція від усіх крім онуків заступника – бурмотів Женя на вокзалі в купе на пероні в Солоні […]
Ох! як співали того літа солов’ї!
Ох! як співали того літа солов’ї! Мов душі проклятих оплакують гріхи свої Й з чужих сміються, Радіють й гублять. Гублять співом, спокусою. Вигукують мерців із трун, Щоб прагли радости і насолоди. Ох! Як співали того літа солов’ї… Вже не співають Та тепер мерці не мають спокою у своїх трунах, лежать і думають: «Ох! Як співали […]
Вальпургієва ніч
Око сіпається в сича в Впальпургієву ніч! Я рихтую свого Меча – уявіть, як мені?! Відьми шастають крадькома, ню, а може, і ні. Я не відьма, я трохи маг. При живому вогні проявляються на Мечі, (хто б побачив – зомлів!), візерунки якісь, ключі дивних знаків і слів. Він незримий, та не для всіх, для душею […]
Валькірія
Брюност ти тихо подала мені до кави… Та верх взяло усе ж терпке й п’янке вино… А доля в мене дивна і лукава… і ти була така п‘янка й ласкава… Закрию очі… роби що хочеш… вже все одно… Ти душі воїнів-героїв зберігала. Ти мужністю горіла і пекла. Ти щиру помсту у їх рани засипала. Кому […]
Дитячі фантазії
Світ наївних дитячих мрій, Що ледь забувся за роки, Усіх дитячих фантазій, Що приходили до голови. І пам’ятаю я його і досі, Усіх створінь й держав, І бачу досі той Аль Мор, Що колись сам побудував. Грають на амфорах німфи, Єдинороги скачуть по полях, Не забуду ці враження ніколи, Що створив у своїх же думках. […]
Я шукаю венерянку
“Я шукаю венерянку” – сказав він, Продивляючись мій плейліст В пошуках знайомих пісень. Я підібрав його на трасі “М-01”: На заправці почув дивний свист З того боку, де сів його корабель. Він продовжив: “ми бачились раз, Закохалися одне в одного до нестями Та домовилися зустрітися на Землі”. Я петляв поміж сел і трас, Намагався уявити, […]